Разові спеціалізовані вчені ради
ТОНКАЛЬ Володимир Юхимович (12.04.1936-04.07.2005)
Директор Інститут проблем енергозбереження АН УРСР, який Постановою Президії НАН України від 26.02.1997 № 83 було реорганізовано в Інститут загальної енергетики НАН України.
Відомий вчений у галузі енергетики, енергозбереження та перетворювальної техніки член-кореспондент НАН України.
Тонкаль Володимир Юхимович докторську дисертацію захистив у 1974 р. У 1982 р. був обраний членом-кореспондентом АН УРСР та став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Вчене звання професора йому присвоєно в 1984 р.
З 1967 р. до 1988 р. В.Ю. Тонкаль працював в апараті Президії АН УРСР спочатку на посаді керівника науково-організаційного відділу, а потім – головного вченого секретаря АН УРСР.
З 1988 р. до кінця життя творча та науково-організаційна діяльність В.Ю. Тонкаля була спрямована на вирішення проблем енергетики та енергоефективності як у державному масштабі, так і в конкретних дослідженнях.
В.Ю. Тонкаль є автором понад 340 робіт у галузі енергетики, енергозбереження та перетворювальної техніки.
За 35 років наукової діяльності під його керівництвом захищено 15 докторських і кандидатських дисертацій.
НОВОСЕЛЬЦЕВ Олександр Вікторович
Завідувач відділу відділ трансформації структури паливно-енергетичного комплексу Інституту.
Вчений у галузі моделювання в енергетиці, член-кореспондент Національної академії наук України (2006 р.), доктор технічних наук (1992 р.).
Народився 5 жовтня 1948 р., у 1972 році закінчив Київський політехнічний інститут. У Національній академії наук України працює з 1968 р., спочатку на робочих та інженерних, а з 1980 р. – на наукових посадах. З 2004 р. – завідувач відділу економічного та нормативно-правового регулювання в енергетиці Інституту загальної енергетики НАН України, у 2006-2008 рр. – заступник директора цього Інституту з наукової роботи, з 2022 р. – завідувач відділу відділ трансформації структури паливно-енергетичного комплексу Інституту загальної енергетики НАН України.
Коло наукових інтересів О.В. Новосельцева охоплює електроенергетику, комунальну теплоенергетику, житлово-комунальний сектор, електротехніку та промислову електроніку. Він є одним з засновників нового наукового напряму економіко-математичного моделювання та прогнозування в енергетиці за умов ринкових відносин.
До його наукових досягнень у сфері економіко-математичного моделювання та прогнозування в енергетиці належать нові підходи щодо визначення цінової рівноваги попиту і пропозиції за умов недосконалої і монополістичної конкуренції в енергетиці, моделі прогнозних розрахунків обсягів і відповідних економічно обґрунтованих оцінок вартості енергопродуктів, механізми заохочувального регулювання та економічного стимулювання діяльності підприємств житлово-комунального господарства до підвищення енергоефективності та енергозбереження.
Ним розвинена енергетична теорія нелінійних електричних систем з вентилями, запропоновані принципи побудови енергобалансів в нестаціонарних електричних колах і системах на основі спряженої симетрії в гільбертовому просторі, розроблено кінематичні моделі руху та побудовано теорію параметричного синтезу автономних інверторів на цій основі, розроблено схемні та конструктивні рішення різних типів перетворювальних пристроїв та систем, у тому числі на основі принципово нових досягнень в галузі низько – та високотемпературної надпровідності.
За результатами проведених наукових досліджень опубліковано 6 монографій, 14 препринтів, понад 140 наукових статей та доповідей на міжнародних конференціях в США, Японії, Франції, Німеччині, Канаді, Угорщині, Болгарії, Польщі, отримано 62 авторських свідоцтва на винаходи.
Має більше 10 років стажу викладацької роботи на посаді професора кафедри у Національному технічному університеті «КПІ» та в Державному університеті технологій і дизайну. Під керівництвом О.В. Новосельцева захищено п’ять кандидатських дисертацій.
Для наукових досліджень О.В. Новосельцева є притаманним міждисциплінарний характер, практична спрямованість та завершеність, доведення результатів досліджень до впровадження. За міжнародними проектами він співпрацював з Датським технологічним інститутом в рамках проекту по створенню Енергетичного центра ЄС в Києві; з американською компанією Хаглер Байі, де приймав безпосередню участь у створенні оптового ринку електричної енергії в Україні.
О.В. Новосельцев був членом робочої групи з підвищення енергоефективності та енергозбереження міждержавної комісії Україна – США; має нагороду Асоціації інженерів-енергетиків США в категорії «Найкращий міжнародний енергетичний проект».
КУЛИК Михайло Миколайович
Почесний директор Інституту. Керував Інститутом з часу його заснування у 1997 році по лютий 2022 року.
Відомий вчений у галузі енергетики, доктор технічних наук (1979 р.), професор (1986 р.), академік НАH України (2000 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999 р.), премії імені С. О. Лебедєва НАН України (1994 р.) та премії імені В. М. Хрущова НАН України (2002 р.).
У 2003 році Кулику М. М. присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Кулик Михайло Миколайович народився в 1940 p., закінчив у 1963 р. Харківський політехнічний інститут. У Національній академії наук України працює з 1966 p., завідувачем відділу – з 1979 p., директором Інституту загальної енергетики НАН України – з 1997 р.
М.М. Кулик зробив вагомий внесок у розвиток теорії та розроблення методології модифікації методів прикладної математики, побудови математичних моделей для перспективного прогнозування та оптимізації розвитку енергетики у міжгалузевій постановці, оптимізації розвитку електроенергетичної системи країни, нафто-газової і вугільної промисловості за умов раціонального природокористування та забезпечення енергетичної безпеки держави. Під його керівництвом вперше в Україні було розроблено моделюючі комплекси, які використовуються при про-веденні досліджень з формування пріоритетних напрямів розвитку енергетики країни.
Теоретичні результати М.М. Кулика стали науковою базою для підготовки Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої Урядом у 2006 році. М.М. Кулик є розробником основ теорії адаптивних систем автоматичного регулювання частоти і потужності в об’єднаних енергосистемах, синтезованих на базі пасивних регуляторів та великих накопичувачів енергії.
Сучасний етап його наукової діяльності відзначений низкою теоретичних досягнень світового рівня. М.М. Кулик уточнив і розвинув центральні моделі міжгалузевого балансу (моделі В.В. Леонтьєва), що дало змогу істотно розширити можливості прогнозування економічних та енергетичних процесів загальнодержавного і планетарного рівнів на середню та віддалену перспективи. Розробив унікальні комплексні моделі прогнозування попиту на енергоресурси, які порівняно з відомими у світі мають значно вищу точність прогнозування на далеку перспективу.
Творчий доробок М.М. Кулика становить по-над 250 наукових праць, серед яких 13 монографій. Під його керівництвом захистилися більше 20 кандидатів наук.
М. М. Кулик є заступником академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України.
БАБАК Віталій Павлович
Директор Інституту, академік НАН України (2024), доктор технічних наук (1995), професор (1994), заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), лауреат Премій НАН України ім. Г.Ф. Проскури (2017) та ім. В.І. Толубинського (2021).
Автор більше 500 публікацій, серед яких 19 монографій, 9 підручників, 130 патентів на винаходи.
В.П. Бабак народився 15 лютого 1954 р. в м. Лубни Полтавської області. У 1977 р. закінчив з відзнакою факультет електроприладобудування та обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту, аспірантуру та докторантуру і пройшов трудовий шлях в КПІ від інженера до завідувача кафедрою. 1995-1998 –заступник міністра освіти України з питань вищої освіти. 1998–2008 - ректор Національного авіаційного університету. В 2008 р. перейшов на роботу в Національну академію наук, де працює в Інституті технічної теплофізики НАН України (2008 -2021) головним науковим співробітником, зав. відділу моніторингу та оптимізації теплофізичних процесів, заступником директора Інституту з наукової роботи, а з 2022 року – в Інституті загальної енергетики НАН України - зав. відділу моніторингу і діагностики об’єктів енергетики, в.о. директора Інституту.
В.П. Бабак – відомий вчений в Україні та за її межами в галузі енергетики та інформаційних технологій, зокрема моніторингу і діагностики енергосистем, енергоефективності. Він є одним із засновників і лідером наукового напряму зі створення нового класу приладів та систем діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.
Розробив теоретичні основи шумової діагностики, розвинув теорію діагностики бортових енергосистем та опрацювання томографічної інформації, методи прогнозування відмов елементів енергетичного обладнання в умовах малої кількості аномальних відхилень, що дало змогу підвищити ймовірність прогнозування відмов та надійності, систем діагностики всього теплоенергетичного комплексу – генерування, транспортування та споживання теплової енергії, в тому числі з використанням безпілотних літальних апаратів. Створив науково-практичні засади кондуктивної калориметрії на базі термоелектричних сенсорів теплового потоку та еталонної бази забезпечення єдності вимірювань поверхневої густини теплового потоку, що відповідає світовому рівню метрологічного забезпечення вимірювань. Запропонував оригінальні методики діагностування матеріалів, методи комплексного виявлення, локалізації і розпізнавання класів дефектів для аерокосмічних систем, концепцію побудови експертних систем оцінювання технічного стану виробів та надійності енергетичних об’єктів на основі штучного інтелекту з використанням нейронних мереж.
В.П. Бабак заснував відому в світі наукову школу з моніторингу енергетичних об’єктів та інформаційно-вимірювальних технологій. Учнями академіка В.П. Бабака захищено 20 докторських, 30 кандидатських дисертацій та здобуто звання 1 члена-кореспондента НАН України.
Науково-практичним результатом цих робіт стало створення низки приладів та систем діагностики енергетичних об’єктів, авіації та космонавтики, будівництва, охорони довкілля, конкурентоздатних на світовому ринку, що реалізуються в значній мірі на вітчизняній технологічній базі і впроваджені в ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», НВП «Машинобудування» (Дніпро), ДП «Івченко-Прогрес», АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), ДП «Завод «Електроважмаш» (Харків), АНТК ім. О.К. Антонова, ДП «Завод 410ЦА», ДП «Завод Арсенал», Київенерго, ТЕЦ-6 (Київ) та ін., а також у Німеччині, Великобританії, Польщі, Литві, Південній Кореї, Росії (до 2014 р), Казахстані, Узбекистані.
Почесний доктор Вільнюського технічного університету ім. Гедимінаса (Литва), Грузинського технічного університету (Грузія), університету Кордови (Іспанія), Корейського аерокосмічного університету (Корея), Технічного університету Мюнхена (Німеччина), Університету Північної Дакоти (США), почесний член IEEE (США), член Болгарського товариства неруйнівного контролю.
Співробітники Інституту загальної енергетики НАН України – члени Національної академії наук України
НОВОСЕЛЬЦЕВ Олександр Вікторович
Видавнича діяльність
